Житловий фонд – сукупність житлових приміщень, уключаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю – дорослих і дітей, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові
приміщення в будівлях, придатних для проживання.
У складі житлового фонду не враховують дачі, літні садові будиночки, спортивні та туристичні бази, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, будинки для приїжджих, готелі, залізничні вагони й інші будівлі та приміщення, призначені для сезонного і тимчасового проживання, незалежно від часу проживання в них громадян.
Ветхий житловий фонд – це будинок, у якого надземні конструктивні елементи, фундамент (або будинок у цілому) обмежено виконують свої функції та фізичний знос будинку становить 61-80%.
У 2020 році (станом на 1 січня 2021 року) в Україні житлові приміщення ветхого житлового фонду складали 3 326 464 кв.м, що на 0,26 % більше за 2019 рік.
У 2019 році ветхий житловий фонд України оцінювався в 3 317 905 кв.м, що на 1,01 % більше за 2018 рік.
У 2018 році до ветхого житлового фонду було віднесено 3 284 636 кв.м, що на 1,1 % більше за 2017 рік.
Не зважаючи на те, що останні три роки площа ветхого житлового фонду України зростала, станом на 1 січня 2021 року спостерігається зменшення даного показника порівняно з 2010 роком, а саме на 18,02 %. Варто зазначити, що кількість будинків у ветхому житловому фонді порівняно з 2010-м роком також зменшилася, а саме на 6,62 %.
Довідково: дані щодо площі аварійного житлового фонду – тут; дані щодо кількості будинків в аварійному житловому фонді – тут; дані щодо загальної площі житлового фонду України – тут; дані щодо кількості квартир у житловому фонді – тут; дані щодо площі житлового фонду у середньому на одну особу – тут.
