У 2025 році зовнішній товарообіг України зріс на $12,8 млрд і сягнув 125,1 млрд. Водночас це зростання було сформоване не експортом, а імпортом: вивезення товарів скоротилося до $40,3 млрд, тоді як ввезення зросло до $84,8 млрд – проаналізували в YC.Market.
У результаті торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд. Для порівняння, у 2024 році зовнішній товарообіг склав $112,3 млрд в торговельним дефіцитом $29,1 млрд (імпорт – $70,7 млрд, експорт – $41,6 млрд.
Тож зовнішня торгівля України збільшилася за обсягом, але стала ще більш імпортозалежною.
Експорт агропродовольчої продукції
Базою українського експорту залишився аграрний сектор. У 2025 році експортна виручка від агропродовольчого експорту склала 22,5 млрд доларів (у 2024 році було 24,6 млрд доларів).
Частка агропродовольчої продукції в експорті товарів скоротилася з 59,2% до 55,8%. Втім, саме вона продовжує бути головним джерелом валютної виручки.
Найбільшими експортними позиціями у 2025 році були були такі агропродукти:
- соняшникова олія – 5,22 млрд доларів
- кукурудза – 3,9 млрд доларів
- пшениця – 2,99 млрд доларів
- соєві боби – 1,33 млрд доларів
- м’ясо птиці – 1,09 млрд доларів.
У 2025 році найбільшими покупцями української пшениці були Єгипет, Алжир та Індонезія, кукурудзи – Туреччина, Італія та Іспанія, соняшникової олії – Індія, Іспанія та Нідерланди.
Експорт металів та виробів з них
Метали та вироби з них залишаються другою великою опорою експорту. У 2025 році виручка від їх експорту склала 4,7 млрд доларів (у 2024 році це було 4,4 млрд доларів). Найбільшу виручку забезпечили такі позиції:
- залізна руда і концентрати – 2,34 млрд доларів
- гарячекатаний плоский прокат – 829 млн доларів
- чавун – 760 млн доларів
- напівфабрикати зі сталі – 660 млн доларів.
Варто зазначити, що майже 45% вартості експорту залізної руди та концентратів припадає на Китай. Ще 17,2% – на Словаччину, 16% – на Польщу.
Експорт кабельно-провідникової продукції, деревини та паперу
Кабельно-провідникова продукція, деревина та папір є важливими товарними групами експорту, попри значно менші обсяги експортної виручки.
У 2025 році експорт кабельно-провідникової продукції сягнув 1,41 млрд доларів, а експорт товарів групи деревини та паперу – 1,98 млрд доларів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі цієї групи склало 800 млн доларів.
Окремо варто відзначити меблеву групу (УКТЗЕД 9401-9404). Виручка від експорту цієї продукції у 2025 році склала 939,8 млн доларів.
У кабельно-провідниковій продукції ключовими ринками збуту були Німеччина, Угорщина та Польща, а в меблевому експорті – передусім Польща та Німеччина.
Імпорт товарів в Україну
У імпорті товарів в Україну найбільшою групою були машини, устаткування та транспорт – 34,1 млрд доларів або 40,2% загального імпорту.
Також лідерами у структурі імпорту були продукція хімічної промисловості (12,6 млрд доларів) та паливно-енергетичні товари (10,5 млрд доларів). Для порівняння: у 2024 році машини, устаткування і транспорт становили 25 млрд доларів, хімічна продукція – 11,7 млрд доларів, паливно-енергетичні товари – 8,9 млрд доларів.
Тож імпортне зростання було сконцентроване саме в критичних для функціонування України сегментах.
Зокрема, у 2025 році найбільше імпортовано такі товарні позиції:
- нафта та нафтопродукти – 6,62 млрд доларів
- легкові автомобілі – 6,15 млрд доларів
- дозовані лікарські засоби – 2,05 млрд доларів
- нафтові гази – 1,92 млрд доларів
- безпілотні літальні апарати – 1,7 млрд доларів
- електрогенераторні установки – 1,69 млрд доларів
- телекомунікаційне обладнання – 1,63 млрд доларів
- електричні акумулятори – 1,48 млрд доларів
- трансформатори – 1,12 млрд доларів
- кам’яне вугілля – 1,01 млрд доларів.
Така структура показує, що імпорт у 2025 році був водночас і енергетичним, і технологічним, і оборонним, і медичним.
Імпорт 2025 року відображає воєнні потреби, але не зводиться лише до підтримки фронту. Він включає відновлення енергосистеми, підтримку зв’язку, оновлення мобільності бізнесу й населення, медичне забезпечення та розподілену генерацію. Лише генератори, трансформатори, акумулятори та фоточутливі/сонячні елементи сукупно складають близько 4,8 млрд імпорту.
Варто зазначити, що Китай забезпечив 85,6% імпорту трансформаторів, 76% акумуляторів, майже 85% БПЛА та 84% передавачів для зв’язку. А найбільшими постачальниками генераторів були Румунія, Чехія та Польща.
Читайте також
