Навіть в умовах повномасштабної війни українська економіка продовжує утримувати зовнішньоторговельні позиції – товарний експорт за перше півріччя 2026 року зріс на 5,1% і сягнув $21,02 млрд.
Але за цією статистикою ховається й інша, менш приємна історія:
Імпорт зростав у кілька разів швидше — на 28,6%, до $49,22 млрд, — і саме цей розрив “з’їв” частину позитивного ефекту від зростання експорту. У результаті торговельний дефіцит країни поглибився з $18,27 млрд до $28,2 млрд усього за рік.
Товарна структура та динаміка експорту
Лідером залишаються зернові — на них припало $4,71 млрд, тобто майже кожен четвертий долар українського експорту (22,4%). На другому місці — жири та олії тваринного й рослинного походження: $3,61 млрд, або 17,2%.
Разом ці дві групи формують понад третину (39,6%) всього товарного експорту країни, що показує, наскільки аграрний сектор залишається опорою зовнішньої торгівлі України.
Замикають першу п’ятірку чорні метали ($1,48 млрд), електричні машини та обладнання ($1,23 млрд), а також руди, шлак і зола ($961,79 млн).
Якщо ж подивитися ширше — на десятку найбільших товарних груп, — то саме вони формують майже три чверті (74,1%) всього експорту.
При цьому основний “каркас” експортної структури складають чотири напрямки: агропродовольча продукція, чорні метали, електричні машини й обладнання та деревообробна продукція.
ТОП-10 товарних груп експорту України за обсягом, І півріччя 2026 року
Найбільший внесок у зростання експорту зробила кукурудза — її продажі за кордон збільшилися на $676,65 млн (+26,1%).
Помітно підросли й інші позиції аграрного експорту:
- сира соняшникова та сафлорова олія додали $182,49 млн (+7,9%), тоді як сира ріпакова олія показала зростання майже у десять разів (+947,1%) до $179,03 млн.
- позитивну динаміку продемонструвало й насіння ріпаку та кользи — $110,22 млн (+69,3%).
- серед непродовольчих товарів вирізнилися напівфабрикати з заліза або нелегованої сталі, які додали $105,6 млн (+46,4%).
ТОП-10 товарних позицій за найбільшим абсолютним приростом обсягів експорту порівняно з І півріччям 2025 року
А от де спостерігалося падіння, так це в експорті соєвих бобів — тут втрати склали $286,2 млн (-38,4%), що є найбільшим скороченням серед усіх товарних позицій.
Суттєво зменшився експорт залізних руд і концентратів: агломерованих — на $217,84 млн (-40,5%), а неагломерованих — ще на $117,14 млн (-16%).
Негативна динаміка спостерігалася й в експорті електричних водонагрівачів (-$56,8 млн; -45,3%) та відходів і брухту чорних металів, обсяги поставок яких впали на 93,2% (–$51,86 млн).
Структурні зміни в експорті товарів України
Зміни в обсягах поставок не могли не відбитися і на самій структурі експорту — деякі товари почали займати помітно більше (або менше) місця в загальній картині.
Найбільше “підросла” у структурі саме кукурудза: її частка збільшилася на 2,5 в.п. порівняно з першим півріччям 2025 року, а загальний обсяг експорту за підсумками першого півріччя 2026-го досяг $3,29 млрд.
Відповідно, зміцнили свої позиції й інші аграрні товари — ріпакова та гірчична олія (+0,9 в.п.), соняшникова, сафлорова й бавовняна олія (+0,6 в.п.), а також насіння ріпаку або кользи (+0,5 в.п.). До цього переліку приєдналися й нафта та нафтопродукти, чия частка теж зросла на 0,5 в.п.
А ось де позиції найбільш помітно “просіли” — так це в рудах та концентратах залізних, частка яких скоротилася на 1,9 в.п., і в соєвих бобах, які втратили 1,5 в.п.
Дещо менш відчутним було скорочення частки труб, трубок і порожнистих профілів (-0,5 в.п.), електричних водонагрівачів (-0,4 в.п.) та відходів і брухту чорних металів (-0,3 в.п.).
Товарні групи з найбільшими змінами частки в структурі експорту України, І півріччя 2026 року
Зміни експорту в пріоритетних галузях
Харчова промисловість почувається найкраще: експорт готових харчових продуктів сягнув $2,1 млрд — на $209,4 млн більше, ніж рік тому.
Тягнуть зростання інший цукор (+$54,44 млн) та макуха з насіння ріпаку й кользи, яка буквально “вибухнула” — плюс $41,2 млн, або у понад 9 разів. Просіли натомість соки з числом Брікса до 20 (-$28,18 млн) та консервовані плоди й горіхи (-$12,38 млн).
Меблі також у плюсі: $553,37 млн експорту, приріст на $58,27 млн переважно за рахунок дерев’яних меблів та меблів для сидіння — оббитих і звичайних.
Одяг та взуття зростають помірніше — до $347,53 млн, причому синтетичний жіночий одяг тягне вгору, а дитячий трикотаж і панчішно-шкарпеткові вироби — вниз.
Водночас машинобудування втратило $79,64 млн, опустившись до $1,8 млрд. Тут цікавий парадокс: радіоапаратура дистанційного керування показала шалене зростання (+1725,4%), але це ефект низької бази — з $1,63 млн до $29,83 млн. Реальний же удар по галузі завдали електроприлади для кави й чаю (-$56,8 млн) та частини залізничного рухомого складу.
Найбільше ж “впала” металургія — мінус $101,32 млн, до $2,16 млрд. Тут зростання показали напівфабрикати з нелегованої сталі (+$105,6 млн; +46,4%) та чавун, а падали відходи й брухт чорних металів і безшовні труби.
Абсолютна зміна обсягів експорту за пріоритетними галузями, І півріччя 2026 року
Географія експорту
У першому півріччі 2026 року українські товари знаходили покупців у 194 країнах світу — трохи менше, ніж рік тому, коли партнерів налічувалося 197.
Головним напрямком експорту традиційно залишається Польща: на неї припало 11,3% усього обсягу, або $2,37 млрд. На другому місці — Туреччина з часткою 8,5% ($1,78 млрд).
Замикають першу п’ятірку Італія ($1,28 млрд; 6,1%), Німеччина ($1,26 млрд; 6%) та Іспанія ($1,09 млрд; 5,2%). А до десятки найбільших торговельних партнерів України також увійшли Нідерланди, Китай, Єгипет, Румунія та Угорщина.
ТОП-10 країн за обсягом експорту товарів України, І півріччя 2026 року
Замість висновку
Перше півріччя 2026 року принесло українському експорту помірне зростання, але на тлі ще швидшого зростання імпорту — торговельний дефіцит лише поглибився.
- Основою експорту, як і раніше, залишається агропродовольчий сектор: зернові культури та олії формують левову частку валютних надходжень.
- Усередині товарної структури відбувся помітний перерозподіл — вгору тягнули кукурудза, рослинні олії та насіння ріпаку, тоді як соєві боби, залізна руда та окремі позиції машинобудування й металургії просіли. У підсумку роль агропродовольчої продукції в структурі експорту ще більше зміцнилася.
- Різноспрямованою була й динаміка серед пріоритетних галузей: харчова промисловість, меблі та одяг зі взуттям зростали, тоді як машинобудування й металургія скорочувалися.
- Географія експорту залишається доволі диверсифікованою: серед країн-партнерів найбільше зросли поставки до Німеччини, Індонезії, Ізраїлю, Бельгії та Іспанії, тоді як експорт до Бангладешу, Польщі, Індії, В’єтнаму та Китаю, навпаки, скоротився найпомітніше.
