Серед перевірених у 2024-2025 роках декларацій посадовців лише в 11 деклараціях не виявлено порушень. Це складає 0,9% від кількості перевірених декларацій. Дані опублікував сервіс “Опендатабот”.
При цьому 423 декларації містили ознаки подання свідомо неправдивих даних, що є порушенням статті 366-2 Кримінального кодексу. Це кожна третя перевірена декларація. Сума таких даних у деклараціях складає понад 5,8 млрд грн або у середньому 13,6 млн грн на декларацію.
Загалом за такими порушеннями відкрито 358 кримінальних справ у 2024 році та 258 справ цьогоріч. Втім, результативність таких проваджень наразі не велика – близько 9%. Так, у 2024 році вручено 33 підозри, цьогоріч – 24 підозри. До суду дійшли лише 20 справ (6%) торік та 17 справ (7%) цьогоріч.
Перевіряються не усі декларації посадовців, а лише високоризикові. У 2024 році НАЗК розпочало повну перевірку 1050 декларацій. Ще 484 перевірки стартували у 2025 році. Тобто загалом з 2024 року розпочато 1534 перевірки. З них на кінець червня 2025 року вже завершено 1203 перевірки або 78%. При цьому протягом 2024-І півріччя 2025 року подано 1,84 млн дедкларацій.
Ще у 159 декларацій(13%) посадовці навели недостовірні відомості, які вважаються адміністративним правопорушенням – стаття 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Загальна сума таких помилок склала понад 129,5 млн грн або в середньому близько 814 тисяч грн на кожну декларацію. За це передбачений штраф від 17 тисяч до 42,5 тисячі грн.
У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення – стаття 368-5 Кримінального кодексу. Йдеться про статки у 646,2 млн грн або в середньому 30,7 млн грн на декларацію. Щодо цих правопорушень у 2024 році відкрито 102 кримінальних провадження. Проте вручено лише 7 підозр. У 2025 році вже відкрито 52 таких провадження та вручено 2 підозри. До суду цьогоріч дійшла лише одна така справа.
Ще у 30 деклараціях (3%) виявлено необґрунтованість активів – стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Сума таких порушень становить понад 129,1 млн грн або в середньому 4,3 млн грн на кожну декларацію.
| Вид порушення | Кількість | Частка, % |
| Неточні відомості на суму менше 100 прожиткових мінімумів | 558 | 46,4 |
| Недостовірні відомості на суму понад 500 прожиткових мінімумів | 423 | 35,2 |
| Недостовірні відомості на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів | 159 | 13,2 |
| Необґрунтованість активів | 30 | 2,5 |
| Незаконне збагачення | 21 | 1,7 |
| Без порушень | 11 | 0,9 |
Варто зазначити, що у 18 деклараціях виявлено одночасно порушення двох статей – недостовірні дані (ст. 366-2 Кримінального кодексу) та незаконне збагачення (ст. 368-5 Кримінального кодексу). А у 24 деклараціях наявні одночасно недостовірні дані (стаття 172-6 КУпАП) та ознаки необґрунтованості активів (ст. 290 ЦПК).
Читайте також:
- З початку 2025 року про підозру у корупційних злочинах повідомлено 5931 посадовцю
- У 2023 році за корупційні злочини засуджено 1549 осіб: переважно – до штрафів
- У 2024 році до реєстру корупціонерів внесено 4019 осіб