Російська війна проти України змінила економіку докорінно: перервала звичайні логістичні маршрути, знищила заводи, змусила переїхати мільйони людей.
У таких умовах можна було б очікувати зростання тіньової частини економіки, але урядові дані свідчать скоріше про її скорочення. Ми розібралися, що відбувається з нелегальним сектором в Україні під час війни.
Якщо вас цікавить тінь
З 2010 по 2021 рік інтегральний рівень тіньової економіки України коливався від 28% до 36% ВВП. Це дані Мінекономіки і після повномасштабного російського вторгнення їх перестали публікувати.
Проблема формування оцінок тіні може бути пов’язана з відсутністю даних з окупованих або прифронтових територій, пояснив керівник напрямку макроекономічного аналізу і викладач в KSE Institute Дмитро Круковець.
Та все ж дещо дізнатися від Міністерства економіки про тіньову економіку після війни нам вдалося. У відповіді на інформаційний запит заступниця міністра економіки Дарина Марчак надала дані згідно з трьома методами оцінювання тіньової економіки 2022–2025 років:
- монетарний метод
- електричний метод
- метод збитковості
Водночас бракує ще одного методу – за витратами населення.
Заступниця міністра зауважила, що ці дані не можна вважати комплексним індикатором тіньової економіки та що методики оцінки тіні розроблялися для економіки мирного, а не воєнного часу.
Та попри всі перестороги, з отриманих даних чітко простежується тренд на скорочення частки тіні у ВВП.
Аргументи за скорочення тіні
Та насправді не все так просто. Перший проректор і професор Бізнес-школи УКУ Ярослав Притула підтверджує зменшення тіні, хоча і не дуже суттєве.
За його словами, це потенційно можна пояснити недостатньо точними даними через війну. Відтак, це просто похибка.
При цьому аргументи на користь скорочення тіні досить очевидні:
- фінансування бюджету донорами та суттєвий контроль над використанням коштів
- централізація державних видатків
- підвищення податків та зборів
- потреба в офіційному працевлаштуванні для військовозобов’язаних для отримання відстрочки або бронювання та відповідне підвищення офіційних виплат.
Аргументи проти скорочення тіні
Водночас старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вказує на інше і що наведені міністерством цифри треба приймати з долею скепсису.
Наприклад, дані підрахунків за електричним методом неточні через відключення електроенергії та використання генераторів.
“Підвищення споживання електроенергії без підвищення цифр випуску товарів та послуг трактують як появу тіньового виробництва. І навпаки. Це треба сприймати як grain of salt (скептично, — ред.)”, — вважає Володимир Дубровський.
Скорочення готівкових розрахунків може свідчити не про скорочення тіні, а про зміну поведінки споживачів. Тіньовий сектор лишається таким, яким був, але у легальному секторі все більше розрахунків онлайн.
Зміни у збитковості підприємств можуть бути пов’язані з жорсткішим контролем виведення коштів через офшори. Тому, підсумовує Дубровський, офіційні дані можна тлумачити по-різному.
Традиційно тіньова економіка поширена в гральному бізнесі, тютюновому та алкобізнесі, на ринку пального, де до звичайних податків додаються ще й акцизи і уникнення сплати податків приносить ділкам надприбутки.
- Для прикладу, за дослідженням Kantar, у 2023 році рівень нелегальної тютюнової продукції в Україні становив 25,7%.
- У 2025 році фахівці Економічної експертної платформи, Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Україна провели аналіз ефекту від схем з уникнення сплати податків.
- У цьому дослідженні вони з’ясували, що тінь на ринку тютюнових товарів торік також становила майже чверть ринку. Схожа тенденція також на ринку пального: тінь зросла з 14% у 2024 до 21% торік
- Щодо грального бізнесу, то Асоціація українських операторів грального бізнесу стверджує, що нелегальний сегмент в Україні становить майже половину галузі та займає від 39 до 53%.
Чи є в нас бажання боротися з тінню
Власники тіньових капіталів також платять податки, хоча й непрямі. Коли вони купують товари чи послуги, то сплачують ПДВ, акцизи та мита. Чим більше споживаєш – тим більше платиш.
Тож збільшення непрямих податків виглядає як простий та соціально справедливий метод наповнення бюджету.
Але бездумне збільшення ПДВ або акцизів робить схеми з мінімізації та ухилення від сплати податків більш привабливими. До того ж збільшення податків – це непопулярна політика. І поки що депутати Верховної Ради уникають радикальних кроків.
Як зауважує економіст Юрій Гайдай, тінь є звичайним явищем для України ще й через тоталітарну травму. Українці сотні років сприймали державу як загрозу, через що сформувалася недовіра до офіційних інститутів.
Хоча, зауважує Гайдай, держава багато робить, щоб довіру повернути: публікує дані про закупівлі, задіює антикорупційні органи та розвиває діяльність БЕБ.
Так, ЄС затвердив Україні фінансову допомогу у вигляді кредиту на 90 мільярдів євро (104 мільярди доларів), що мав покрити дві третини потреб держави у 2026 та 2027 роках.
І хоч ЄС та МВФ прив’язували фінансову допомогу до податкових реформ, Україна відкладає боротьбу з тінню, пропустивши терміни необхідних змін.
Тобто, коли “дірки в бюджеті” можуть закрити західні гроші, стимул шукати додаткові податки всередині держави менший, ніж у мирний час.
Читайте також
