У 2023 році збитки від карткового шахрайства склали 833 млн грн

Зазначена сума на 73% більша від 2022 року. Для порівняння: у 2022 році збитки від карткового шахрайства становили 481 млн грн.

Середня сума однієї незаконної операції у 2023 році становила 3065 грн. Це на 39% більше від 2022 року. Для порівняння: у 2022 році це було 2200 грн.

Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, зросла на чверть до 272 тис. операцій.

Водночас у 2023 році на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій.

Варто зазначити, що з 2023 року дані щодо збитків подають не лише банківські установи, а й оператори поштового зв’язку та небанківські фінансові установи, що отримали право на здійснення емісії та/або еквайрингу електронних платіжних засобів відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Частка збитків таких установ у загальній сумі збитків від незаконних дій у 2023 році становила 0,4%, за кількістю випадків – 0,2%. 

Найрозповсюдженіші сценарії платіжного шахрайства 

Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через мережу Інтернет – 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування). 

У 2023 році середня сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет становила 3150 грн. Це на 31% більше від 2022 року. Для порівняння: у 2022 році це було 2408 грн.

Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме  у 2023 році  80% суми всіх збитків припало на соціальну інженерію. Для порівняння: у 2022 році це було 53%.

Відповідно до наданої учасниками платіжного ринку інформації поширеними сценаріями соціальної інженерії, що призвели до фінансових втрат клієнтами, у 2023 році стали такі: 

• розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти;
• виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема eлектронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити;
• дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку України або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат;
• поширення повідомлень у меседжерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в Інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів на користь шахраїв.

Нагадаємо, що за зафіксованими Національною поліцією випадками у 2021 році кіберзлочинці ошукали громадян на понад 193 млн грн.