У довгостроковій динаміці в Україні спостерігається зниження кількості шлюбів: з часу відновлення незалежності показник скоротився втричі.
Водночас змінюється і модель поведінки – українці одружуються пізніше. До всього впливають економічні фактори, популярність альтернативних форм співжиття та навіть календарні особливості (наприклад, у високосні роки реєстрацій традиційно менше).
Дані на графіку до 2021 року включно згідно з даними Держстату. З 2022 року Держстат загальні дані не публікує. Водночас дані про одруження публікує Міністерство Юстиції. Також воно публікує дані про розлучення – але лише ті, які відбуваються через органи ДРАЦС (без дітей і майнових спорів).
Втім, основна частина розлучень в Україні відбувається через суд. Тож з 2022 року для розлучень підсумовані дані розлучень через ДРАЦС від Мін’юсту і через суди згідно зі статистикою Судової адміністрації.
Кількість одружень в Україні
За останні 35 років кількість зареєстрованих шлюбів в Україні демонструє чіткий спадний тренд із хвилеподібними відновленнями.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х щорічно реєстрували майже 500 тис. шлюбів, однак уже після 1992 року показник різко просів — до ~300–400 тис. У 2000-х спостерігались короткі періоди відновлення (наприклад, 2007 рік — понад 416 тис.), але загальна тенденція залишалась негативною.
Кількість розлучень в Україні
Розлучення у 1990-х залишались стабільно високими — близько 180–220 тис. щороку, що фактично означало розпад майже кожного другого шлюбу. Починаючи з 2000-х, показник поступово знижувався і вже у 2010-х тримався в межах 120–160 тис. на рік.
Водночас у кризові періоди (наприклад, 2011 чи 2018 роки) видно короткострокові сплески. Дані після 2022 року частково відсутні, але загальний тренд вказує на зменшення як шлюбів, так і розлучень — що більше пов’язано не зі стабілізацією інституту сім’ї, а зі скороченням кількості самих шлюбів і демографічною кризою.
Читайте також
