У 2025 році українському бізнесу нарахували 114 млрд грн штрафів. Йдеться в дослідженні Forbes Ukraine, яке охопило дані десяти державних органів.
При цьому фактично бізнес сплатив у 37 разів менше – 3,1 млрд грн.
Нарахований штраф не означає, що ці кошти одразу надходять до бюджету. Компанії можуть оскаржувати санкції в судах, виконання рішень може тривати роками, а частину сум сплачують частинами.
Показовою є статистика судових спорів. За 11 місяців 2025 року було близько 16000 судових справ, пов’язаних зі штрафами, і орієнтовно 10000 рішень. При цьому майже дві третини рішень ухвалили на користь бізнесу.
Для прикладу, у 2025 році ДПС донарахувала 97,7 млрд грн за порушення строків розрахунків у ЗЕД без урахування основного платежу. Узгоджено до сплати з цієї суми було лише 1,5 млрд грн – менше 2%.
Водночас бізнес дедалі більше сплачує штрафів. У першому півріччі 2026 року до бюджету надійшло 2,4 млрд грн – майже у 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Також ця сума становить 80% від обсягу штрафів, сплачених бізнесом за весь 2025 рік.
Варто зазначити, що надходження штрафів від населення також зросли. У І півріччі громадяни сплатили 5,6 млрд грн штрафів, що орієнтовно на 14% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Хто і скільки штрафував бізнес
Найбільше санкцій нарахувала Державна податкова служба України. На її частку припало понад дві третини виявлених порушень та 91% усіх нарахованих санкцій (див. графіку нижче).
Це пояснюється широким спектром її повноважень – від податкового законодавства та РРО до трансфертного ціноутворення, зовнішньоекономічної діяльності та підакцизних товарів.
Середній розмір штрафів за держорганами
Середній розмір штрафів суттєво відрізнявся залежно від державного органу.
У 2025 році в PlayCity він становив 2,8 млн грн, в Антимонопольного комітету України – 2,2 млн грн, тоді як у Держпраці – 38 тисяч грн, а у ДСНС – трохи більше 3 тисяч грн.
Така різниця пов’язана передусім із характером порушень, за які накладають санкції. ДСНС і Держпраці штрафують переважно за адміністративні порушення, тоді як санкції АМКУ можуть стосуватися порушень, що впливають на конкуренцію та цілі ринки.
Компанії з найбільшими штрафами
Найбільші разові санкції у 2025 році наклав Антимонопольний комітет (АМКУ) на фармдистриб’юторів “Оптіма-Фарм” і “БаДМ” – 2,43 млрд грн та 2,37 млрд грн відповідно. Компанії отримали штрафи за антиконкурентні узгоджені дії. Загалом сума санкцій у цих двох справах становила 4,8 млрд грн.
Серед інших найбільших штрафів АМКУ – 30 млн грн для виробника робочого, захисного та форменого одягу «МІК», 26,9 млн грн для «Фрезеніус Медикал Кер Україна», яка постачає обладнання та витратні матеріали для діалізу, та 16,4 млн грн для «Колтрейн», що фігурувала у закупівлях військового спорядження.
Читайте також
