Протягом січня-травня 2025 року суди винесли 2032 рішення у справах щодо корупції. Дані опублікував сервіс “Опендатабот”.
Зазначена кількість на 37% більша від січня-травня 2024 року. Втім, це все ще менше від січня-травня 2021 року.
Варто зазначити, що зростання кількості судових рішень щодо корупції почалося після відновлення обов’язкової подачі декларацій у 2024 році (див. довідку).
Види корупційних правопорушень, щодо яких ухвалено рішення у 2025 році
У січні-травні 2025 року найбільше рішень щодо корупційних правопорушень стосувалися порушення вимог фінансового контролю – 1487 рішень або 73%. Це означає, що посадовці або не подають декларації взагалі, або подають їх із порушеннями.
За рік кількість таких рішень зросла у 5 разів. Ймовірно таке зростання пов’язано з перевіркою декларацій за попередні періоди (див. довідку).
Навпаки, зменшилася кількість рішень щодо хабарів – майже у 2 рази, до 347 рішень.
Також зменшилася кількість рішень щодо порушень, пов’язаних з конфліктом інтересів – майже на 80%, до 70 рішень.
Застосовані санкції до корупціонерів
У 97% випадків за корупційні правопорушення суди призначали штраф. Реальні терміни ув’язнення отримали лише 44 особи або 2,2% від загальної кількості.
Варто зазначити, що суми штрафів залежать від порушення та значно різняться – від 850 грн до 680 тисяч грн. Те саме стосується й термінів позбавлення волі за корупцію – від 1 до 10 років.
| Вжиті заходи | Кількість | % від загальної кількості вироків щодо корупції |
| Штраф | 1972 | 97 |
| Позбавлення волі | 44 | 2,2 |
| Громадські роботи | 11 | 0,5 |
| Обмеження волі | 3 | 0,1 |
| Звільнення від покарання | 2 | 0,1 |
Розподіл судових рішень щодо корупції за регіонами
У січні-травні 2025 року найбільше рішень щодо корупції ухвалили суди Вінницької області – 182 рішення або 9% від загальної кількості.
Також до регіонів-лідерів за цим показником належать Одеська (168), Львівська (147), Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Довідково:
У зв’язку з початком повномасштабної війни подання декларацій за 2022-2023 роки було необов’язковим та відтермінованим.
У жовтні 2023 року набрав чинності закон № 3384‑IX, який відновив обов’язок подавати електронні декларації (е-декларування) після його скасування на час воєнного стану. Згідно з ним декларації за 2022 та 2023 роки, термін подання яких припадав до цієї дати, треба було подати до 31 січня 2024 року. Тобто в першій половині 2024 року йшло відновлення деклараційної кампанії, включно з поданням за минулі роки та застосуванням механізмів перевірки.
Особи, внесені до Реєстру корупціонерів, залишаються в ньому довічно – навіть у випадках незначних правопорушень, як-от несвоєчасна подача декларації. Виключення можливе лише за рішенням суду (скасування, виправдання) або в разі участі особи в захисті держави під час війни.
Втім, у справі «Ситник проти України» (24 квітня 2025 року, №16497/20) Європейський суд з прав людини визнав довічне внесення до Реєстру порушенням права на повагу до приватного життя.
Наразі на підписі у Президента законопроєкт, що передбачає обмеження строку перебування в Реєстрі до 1 року для адміністративних правопорушень.
Читайте також:
