Через забруднення вибухонебезпечними предметами 9,85 млн га сільськогосподарських земель у 10 регіонах України є недоступними для безпечного використання. Це майже чверть від площ усіх сільгоспугідь України. Дані опублікувала Рахункова палата України.

Водночас відновлення безпечного використання цих земель – їх обстеження та розмінування – здійснюється дуже низькими темпами.

З 2022 року станом на липень 2025 року розміновано відповідно до національних стандартів в сфері гуманітарного розмінування та повернуто у використання 7,75 тис га сільгоспугідь. Це лише 0,08% від площі забруднених сільгоспземель. Ще 403 тисячі га повернуто в обробіток аграріям у спрощеному порядку.

За таких темпів розмінування, повністю очистити сільськогосподарські землі в Україні від небезпечних предметів та повернути землі в обробіток вдасться орієнтовно через 83 роки.

З загальної площі забруднених та недоступних до обробітку сільськогосподарських земель (у 10 найбільш постраждалих регіонах України) планами розмінування, які виконувались силами безпеки та оборони на 2023-2024 роки було охоплено 8% (790,89 тисячі га).

Протягом 2022-2024 років понад 91% робіт з обстеження та розмінування земель в Україні здійснювали ДСНС та Міноборони.

З огляду на продовження бойових дій, обмежений доступ до територій або брак техніки й персоналу, процес розмінування земель відбувався зі затримками. Наприклад, у 2023 році обстежено 60% визначених у планах площ, з них безпосередньо очищено – лише близько двох третин. У 2024 році показники дещо зросли – до 89% очищених.

Загалом впливу бойових дій зазнали понад 13,9 млн га території України, тобто близько чверті країни.

Втрати України від мінного забруднення

Мінне забруднення українських земель має значні наслідки для економіки та безпеки. За оцінками Інституту глобальних змін Тоні Блера та Міністерства економіки України, щороку Україна втрачає близько 11 млрд доларів ВВП. 

Через неможливість обробляти поля експорт аграрної продукції скоротився на 4,3 млрд доларів щорічно. 

Водночас за даними Світового банку бюджет України недоотримує ще понад 1,1 млрд доларів податкових надходжень. 

За оцінкою Держекоінспекції збитки від засмічення та забруднення земельних ресурсів складають понад 1,1 трлн грн.

На потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами територіях проживають приблизно 6,4 млн українців. У 2022-2025 роках 191 аграрій загинув під час обробітку сільськогосподарських земель.

Причини низьких показників розмінування

Причиною затримок процесу розмінування, зокрема, є низький рівень кадрового та технічного забезпечення відповідних підрозділів розмінування. Так у Міноборони кадровий склад забезпечено лише на 79%, а у ДСНС – на 68%. При цьому рівень технічного забезпечення таких підрозділів також є низьким – 55-75%.

Станом на початок 2025 року в Україні офіційно зареєстровано 73 приватних та державних операторів протимінної діяльності. Це у 2,6 раза більше, ніж торік. 

При цьому фактичні роботи з гуманітарного розмінування здійснювали лише 24 оператори, включно з 4 державними структурами. Водночас ці оператори виконали лише 9% від усіх робіт з розмінування, проведених в Україні.

Більшість операторів мають сертифікацію лише на проведення ручного розмінування, а повний спектр дозволів мають лише 4 з них. 

Кадрові можливості також обмежені – в цих організаціях налічується близько 1,7 тисячі саперів, чого критично недостатньо для системного охоплення забруднених територій.

Через відсутність до середини 2024 року порядку передачі аграріям очищених земель за результатами їх гуманітарного розмінування, відбувалися затримки у цьому процесі. Так, у 2022-2024 роках приватні оператори очистили 21 тисячу га, а повернули з них аграріям у користування лише 5,25 тисячі га.

Для порівняння: за цей же період силами сектору безпеки та оборони обстежено понад 598 тисяч га. З них 403 тисячі га повернуто в обробіток аграріям у спрощеному порядку.

Компенсація витрат за гуманітарне розмінування сільгоспземель

У 2024 році запрацювала нова бюджетна програма «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення». На неї передбачалося 3 млрд грн, але фактично виділили лише 434,5 млн грн.

При цьому жоден аграрій не отримав відшкодування за виконані роботи з розмінування до квітня 2024 року. Причою цього є непідтвердження Центром протимінної діяльності фактів розмінування на цих ділянках або ж податкові борги заявників, відсутність яких є обов’язковою вимогою для надання компенсації.

Навіть зі 195 заявок, поданих на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування сільгоспземель після 15 квітня 2024 року, Центром гуманітарного розмінування укладено лише 49 договорів на закупівлю послуг з гуманітарного розмінування. 

На ескроу-рахунки аграріїв перерахували 532,36 млн грн, але операторам протимінної діяльності фактично виплачено менше третини. Частину коштів – 2,45 млн грн – взагалі повернуто до бюджету.

Механізм компенсації витрат за гуманітарне розмінування фактично працює як резервування коштів держбюджету на ескроу-рахунках аграріїв для виконання майбутніх договорів між центрами гуманітарного розмінування та операторами протимінної діяльності. Кошти державного бюджету розміщені на цих рахунках, залишаються без руху місяцями, фактично “заморожуючи” ці ресурси. Станом на 1 липня 2025 року на рахунках одного з державних банків перебувало понад 392 млн грн з терміном зберігання до 7 місяців, що фактично відволікало кошти з бюджету.

Результат роботи програми компенсацій за гуманітарне розмінування сільгоспземель у 2024 році є майже нульовим – фактичного очищення та повернення в обіг земель за компенсаційними договорами в цей період не відбулося. А станом на липень 2025 року розміновано лише 2,55 тисячі га. Це становить менше 0,5% небезпечних територій та 26,9% площ за всіма укладеними у 2024 році договорами.

Міжнародна допомога на розмінування

Загальна сума міжнародної допомоги на розмінування земель наразі складає понад 1 млрд доларів (сума включає використані та заплановані кошти з 2022 до 2028 рік). Серед найбільших донорів: США, Швейцарія та Європейський Союз.

Водночас ці кошти не надходять до держбюджету. Тобто Уряд України не володіє даними про процес їх витрачання та цілі. Кошти спрямовуються донорами безпосередньо операторам протимінної діяльності, таким як HALO Trust, Norwegian People’s Aid, MAG, Demining Solutions та інші.

Читайте також:

Джерело даних:
rp.gov.ua