Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС збитки водним ресурсам складають орієнтовно 2 млрд грн. Це без врахування збитків природно-заповідному фонду, ґрунтам, біорізноманіттю, лісовим та іншим природним ресурсам. Дані опублікувало Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Наслідки підриву дамби Каховської ГЕС за оцінкою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

  • в результаті підриву до річки Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила із ризиком подальшого витоку ще понад 300 тонн. Пляма нафтопродуктів потенційно може “прямувати” у Чорне море. У Чорне море також може потрапити і певна кількість утворених внаслідок дій Росії відходів руйнації;
  • у зоні можливого затоплення опинилися понад 80 населених пунктів;
  • під загрозою знищення 333 види тварин і рослин, які мають різний природоохоронний статус, та 25 типів оселищ (див. довідку). Флора лише парку “Нижньодніпровського” нараховує 1016 видів: 834 види вищих судинних рослин, 111 видів лишайників, 21 вид ліхенофільних грибів та 50 видів мохоподібних. Всі вони зазнали шкоди. Серед тварин, що можуть загинути: кабан, лань олень благородний, козуля, заєць-русак, фазан, бобер, ондатра. Тільки в тимчасово окупованій Новій Каховці у перші години після підриву дамби понад 300 тварин загинуло у зоопарку «Казкова Діброва»;
  • деякі екосистеми Україна може втратити назавжди. Зокрема, у нацпарках “Нижньодніпровський”, «Великий Луг», «Кам’янська Січ», “Білобережжя Святослава”. Наприклад, нацпарк “Нижньодніпровський” – це понад 80 тис. га природоохоронних земель з рідкісними видами біорізноманіття. Наразі тут затоплені майже всі (близько 50-ти) острови. Збитки лише цього нацпарку оцінюються в 46,5 млрд грн;
  • загалом 9 об’єктів Смарагдової мережі (Дніпро-Бузький лиман, Чорноморський біосферний резерват, Олешківські піски) та 5 Рамсарських угідь – потенційно перебувають у зоні ураження.

Наслідки підриву дамби Каховської ГЕС за оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства України

За попередніми оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України, внаслідок терористичного акту Росії на Каховській ГЕС, прогнозується:

  • затоплення у Херсонській області орієнтовно 10 тис. га сільськогосподарських земель на правобережжі. А також в декілька разів більше на окупованому лівому березі області;
  • зупинка водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га, з яких збирався урожай близько 4 млн тонн зернових і олійних культур, на суму близько 1,5 млрд дол. Без джерела води опинилися 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях;
  • можливе перетворення полів на півдні України на пустелі вже наступного року;
  • негативні наслідки для рибного господарства. Вже фіксується загибель риб, як молоді так і дорослих особин. Щойно закінчився період нересту і внаслідок падіння рівня води ікра висохне на змілілих ділянках. Збитки для рибної галузі  від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тис. тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн. 

Наслідки підриву дамби Каховської ГЕС за даними Центру економічної стратегії

Згідно з даними дослідницького центру “Центр економічної стратегії” наявні наступні наслідки підриву на Каховській ГЕС для енергетичного сектору:

  • Знищення Каховської ГЕС означає втрату 335 МВт потужностей відновлюваної енергетики (сумарна потужність гідроелектростанцій у 2020 році становила 5849 МВт).
  • Для будівництва нової станції потрібно від 800 млн до 1 млрд дол (за даними «Укргідроенерго»). Також треба буде будувати мостовий і залізничний перехід. За попередніми оцінками тривалість будівництва може сягнути 5 років. 
  • Введення в експлуатацію Запорізької атомної електростанції (Запорізької АЕС) стане можливим лише після відновлення доступу до водних ресурсів, зокрема, після реконструкції Каховського водосховища. В результаті електростанція буде відключена від української мережі, і Україна втратить 6 ГВт ядерної потужності (43% від загальної потужності атомної генерації України).

Також у дослідницькому центрі повідомили про затоплення зернового терміналу компанії «Нібулон» (один з найбільших операторів зернового ринку України), що знаходиться у Козацькому Херсонської області. Потужність зберігання зерна на терміналі «Козацьке» становила 76 тис. тонн.

Зазначимо, що збитки меліоративних систем і каналів унаслідок підриву Каховської ГЕС сягнули 150-160 млрд грн, однак точні дані буде визначено після деокупації територій. На лівобережжі Херсонщини 107 гідротехнічних споруд затоплено та повністю зруйновано.

Довідково:

Оселища – це просторова ділянка, що визначається характеристиками видового різноманіття або абіотичних елементів, або використовується конкретним видом або конкретною популяцією.

Джерело даних:
mepr.gov.ua