Повномасштабна війна суттєво вплинула на структуру зайнятості в Україні. На тлі зростання чисельності ветеранів, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, бізнес зіткнувся з браком кваліфікованих кадрів, а ключові сектори економіки – зі скороченням зайнятості. Дані дослідження опублікувала Київська школа економіки (KSE).
У 2024 році ринок праці характеризувався наступними тенденціями:
Ветерани. В Україні налічується 1,35 млн ветеранів. З них 66% мають вік до 40 років. При цьому працевлаштовані були лише 20% тих, хто звернувся за роботою. Частка вакансій, за якими готові працевлаштувати ветеранів, не перевищує 5%.
Люди з інвалідністю. На початку 2025 року налічувалося 3,4 млн осіб з інвалідністю. Це становить 9% населення України. Працевлаштованими є 16% людей з інвалідністю. При цьому лише 16% вакансій є адаптованими для людей з інвалідністю та лише 6% таких людей скористались державними послугами з навчання чи працевлаштування. Варто зазначити, що близько 40% людей з інвалідністю не потребують адаптації робочого місця.
Внутрішньо переміщені особи. Офіційно налічується 4,6 млн осіб ВПО. Це становить орієнтовно 12% населення. Фактична кількість ВПО на 950 тисяч осіб менша, оскільки багато хто не знімається з реєстрації після повернення додому чи переїзду за кордон.
При цьому у 2024 році лише 7% безробітних ВПО звертались до центрів зайнятості.
Наразі існує державна компенсація для роботодавців за працевлаштування ВПО, однак лише у 39% випадків вона фактично надається.
Пенсіонери. Наразі налічується 10,3 млн пенсіонерів. Це майже дорівнює кількості зайнятих осіб. Частка працюючих пенсіонерів зросла з 24% до 27%.
Зайнятість. Єдиний сектор зі зростанням зайнятості – це державне управління та оборона. Наразі у цій сфері зайняті 2,6 млн осіб, що на 27% більше від 2021 року. При цьому частка зайнятих у сфері держуправління та оборона збільшилася з 14,4% у 2021 році до 23,8% у 2024 році, що суттєво змінило структуру ринку праці. Таке зростання пояснюється масштабною мобілізацією до Збройних сил.
Водночас зайнятість у промисловості (гірничодобувна та переробна) скоротилася на 37%, а у сфері освіти та охорони здоров’я – на 11%. Це свідчить про критичне зниження загальної економічної продуктивності.
Безробіття. Після піку рівня безробіття у 2022 році (понад 25%), він знизився до 11,5% у 2025 році. Однак дефіцит кадрів зберігається. У 2024 році 63% підприємств повідомили про труднощі з підбором персоналу, переважно – кваліфікованого.
Гендерний розрив. У січні 2025 року зареєстроване безробіття вперше з початку повномасштабної війни зросло – винятково за рахунок жінок (на 6,8%), тоді як серед чоловіків воно знизилось на 19%. Це свідчить про масове уникнення чоловіками формальної зайнятості через ризики мобілізації. Водночас частка жінок серед зареєстрованих в центрах зайнятості безробітних зросла з 55,5% у січні 2021 року до 80,4% у січні 2025 року.
Державна підтримка, прожитковий мінімум і зарплати. Через переорієнтацію бюджету на сектор безпеки, частка видатків на соцзахист у держбюджеті знизилася з 23% у 2021 році до 10% у 2024-2025 роках. Це поглиблює розрив між державною підтримкою та реальними потребами вразливих груп населення – зокрема ВПО, ветеранів та осіб з інвалідністю. Законодавчо встановлений прожитковий мінімум становить 71 долар, тоді як фактичний – майже у 3 рази вищий. Мінімальна зарплата при цьому – дещо нижча за фактичний прожитковий мінімум: 193,6 долара проти 198,7 долара.
Документи:
Ukraine Human Capital Chartbook, May 2025
Читайте також:
- У 2024 році кожен сьомий українець не мав роботи
- У 13 регіонах кількість вакансій перевищила рівень до великої війни
- За 2022-2023 роки кількість людей з інвалідністю зросла на 110-300 тисяч